Музей Лувр

Лувр

Лувр (фр. Musée du Louvre) — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м².

Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при Філіпі II. Будівля розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В 1682 році Людовик XIV вибрав Версальський палац як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з 1692 року, колекції античної скульптури. Під час Французької революції, Національна Асамблеяпостановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни.

Починаючи з 2008 року, експонати музею розділені на 8 колекцій: Стародавній Схід,Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Етрурія та Рим, Мистецтво ісламу,Скульптури, Предмети мистецтва, Образотворче мистецтво, Графічне мистецтво. Лувр — найбільш відвідуваний художній музей у світі, в 2009 році його відвідали 8,5 млн людей^[2].

Початкова історія Лувру[ред. • ред. код]

Вважають, що колись на цьому місті був військовий табір франків, що намагались захопити стародавнє галло-римське місто Лютеція. Перша письмова згадка про Лувр віднайдена в письмовому джерелі за 1204 рік, де сповіщається про Вежу-донжон. Вежу побудували ще за короля Філіпа-Августа у 1190 році. У 1317 році сюди перевезли королівську скарбницю. Стару вежу Лувра зруйнували за наказом короля Франциска І у 1528 році. Франциск першим почав широко колекціонувати витвори мистецтва і запрошувати на службу у Францію митців з Італії і Фландрії. Мистецькі збірки тоді розмістилі не в Луврі, а в замку Фонтенбло, улюбленій резиденції монарха. Майстерні Фонтенбло були справжньою академією по вихованню майстрів і створенню витворів мистецтва доби Відродження іманьєризму. Шедеври школи Фонтенбло пізніше розійшлися світом від Нью-Йорка до Москви як визначні твори 16 століття=

Створення королівської резиденції в Луврі розпочали у 1546 році (архітектор П'єр Леско). Квадратний двір палацу створили архітекториЛемерсьє, а наприкінці 17 століття добудував Луї Лево. Лувр ставав конгломератом різностильових споруд від доби відродження до класицизму (східна Колонада Лувру, архітектор Клод Перро). Будівельні роботи припинилися за короля Луї XIV, що переніс королівську резиденцію в улюблений Версаль. Приміщення палацу використовують як майстерні і житло художників, лавки ремісників, облаштували друкарню тощо. Приміщень було стільки, що в Луврі розмістилася Королівська Академія живопису і скульптури.

З 1725 року сюди перевели щорічні виставки художників. Від назви Квадратний салон палацу Лувр походить і назва виставок Паризький салон, що отримали світову славу.

Проте палац Лувр почав занепадати. У 1750 році його навіть запропонували зруйнувати. Пожвавлення прийшло несподівано в роки французьої революції 1789–1793 рр.